| Зведена резолюція круглих столів |
|
|
There are no translations available. 25 грудня 2014 року у приміщенні ГУАМ відбувся круглий стіл на тему «Реалізація проблем комплексної нейрореабілітації та протезування для ветеранів АТО». Ініціативна група проекту «Живи, солдате!» висловлює вдячність усім учасникам круглого столу за те, що ви не байдужі до загальнонаціональної проблеми та усіма силами намагаєтесь знайти вихід із нелегкої ситуації. За результатами обговорення нагальних проблем учасники круглого столу, а саме: фахівці з питань практичної медицини, медичної науки, психології, реабілітації, волонтери, фахівці-експерти з психонейрореабілітації та представники державних органів влади, громадських організацій та приватних підприємств дійшли висновку про важливість та нагальність вирішення актуальної проблеми для нашого суспільства – повернення якості життя пораненим та постраждалим в АТО. До обговорення даної проблеми долучилися фахівці-експерти та представники військових шпиталів, реабілітаційних центрів, лікарі та медпрацівники, мережа спортивних центрів Sportlife, народні депутати України, представники реабілітаційних центрів та військових госпіталів, Київської держадміністрації, представники протезувальних підприємств, бійці АТО, керівники волонтерських рухів. Нагальні проблеми, які вималювалися під час проведення Круглих столів: І. Учасники АТО потребують комплексного підходу до реабілітації. Дана реабілітація включає певні напрями та виокремлює певні проблеми, які наявні сьогодні в реабілітаційному процесі: 1. Медичної, фізичної реабілітації: 2. Психологічної реабілітації. 3. Сімейно-родинної та соціально-професійної реабілітації. Сьогодні не існує злагодженого послідовного лікувально-реабілітаційного менеджменту постраждалих в АТО на етапі фронт – госпіталь – тил – працевлаштування – самореалізація, наростають проблеми дезадаптації постраждалих в сім’ях, руйнуються родини. Після отримання інвалідності складно знову влаштуватися на роботу. Для цього держава повинна давати гарантії учасникам АТО. У зв’язку з цим звертаємося до громадян України, державних органів, політичних партій з пропозицією щодо конкретної роботи з вирішення питань довготривалої психонейрореабілітації постраждалих, поранених в АТО та переселенців із зони АТО, як осіб, у яких наявні ознаки посттравматичного стресового синдрому, численні комбіновані тілесні травми від вогнепальної зброї, дифузного поранення осколками від снарядів, баротравми та механічної травми тіла, а також психологічні травми. Динаміка розвитку проблеми в цифрах і фактах: Станом на 25.12.2014 року: Згідно прогнозів близько 70 тис. осіб потребуватимуть психологічного-реабілітаційного супроводу. Зростає проблема в кількості та якості психологічних та реабілітаційних фахівців для надання ефективної та адекватної допомоги. Тому запропоновано підготовка психологів а державний кошт, підготовка постанови про нові спеціальності на рівні МОЗ та МОН та приведення у відповідність світовим стандартам спеціальності реабілітолог, яка й досі не легалізована в Україні в кваліфікаційному переліку професій. Специфіка посттравматичного стресового розладу полягає в глибинних змінах в роботі мозку, які проявляються глибокими розладами сну, головними болями, психо-емоційними розладами, частими скритими депресивними станами та ін., що потребує індивідуального (персоніфікованого) комплексного підходу до психонейрореабілітаційного процесу. ІІ. Системний підхід до вирішення проблеми ветеранів АТО на національному рівні. Ми переконані, що від розвитку належного рівня нейрореабілітаційної служби, об’єднання фахівців експертного рівня для коучингу всіх реабілітаційних центрів та консультування медико-реабілітаційних бригад, в складних для лікувальної тактики випадках, та періодичного моніторингу результатів роботи, які досягнуті реабілітаційними командами, залежить кінцевий результат – відновлення постраждалих в АТО, як вагомої частки потенційного працездатного трудового ресурсу. Сьогоднішня робота медико-реабілітаційних команд повинна бути спрямована на повернення постраждалих в АТО до мінімізації інвалідизації та поетапного налагодження процесів працевлаштування та фінансового самоутримання, що надзвичайно важливо для майбутнього України в цілому. Учасники круглого столу закликають до аргументованого та осмисленого обговорення стратегії відновлення фізичного, інтелектуального, соціального та професійного рівня постраждалих в АТО. Ми пропонуємо створення цілісної системи моніторингу цих змін, залучення до роботи та навчання, використання залишкових резервів працездатності та соціалізації комбатантів у мирне життя. Ми наполягаємо на розвитку стратегії підвищення якості життя учасників АТО, в якій би раціонально враховувалися інтереси самообслуговування, родинної адаптації, соціалізації, професійної реабілітації та необхідної перекваліфікації та самореалізації кожної особистості. • Спільними зусиллями державних органів, фахівців-медиків та громадських організацій, асоціації медичного туризму та бізнесу напрацювати алгоритми швидкого реагування на вирішення проблем поранених та ветеранів АТО щодо оптимально ефективної лікувальної та психонейрореабілітаційної тактики без затягування термінів узгодження дій та фінансування з боку державних органів, особливого бачення родичів та суб’єктивного підходу хворого (постраждалого) до тактики вирішення власних проблем. • Запропонувати хворому, його рідним та команді медиків, реабілітологів єдину схему співпраці: ХВОРИЙ + РОДИЧІ (БАТЬКИ) + ЛІКАРІ + ДЕРЖАВА + ВОЛОНТЕРИ + МЕЦЕНАТИ = ЄДИНА КОМАНДА = СПІЛЬНА РОБОТА НА КІНЦЕВИЙ ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ. Розробити алгоритми поетапної нейрореабілітації з поступовим виходом у сімейний варіант психологічної допомоги (на прикладі досвіду В’єтнаму, Афганістану та мирних місій ООН) з метою родинної та соціальної адаптації до мирного життя та працевлаштування. Крім пропозиції бійцю про протезування, відпрацювати алгоритми переконання та пояснення значення поетапного протезування та постійного нейрореабілітаційного процесу до повного відновлення пластики руху та поступового розширення сфер трудової активності з метою мінімізації проявів поведінкових девіацій та профілактики постстресової алкоголізації, психопатизації та асоціальних поступків. Водночас поступове працевлаштування дозволить мінімізувати витрати на оплату інвалідності, мотивуючи ветеранів до праці та самореалізації. • Враховуючи великих обсяг інформації та необхідність швидкого реагування, потребу в координуванні роботи різноманітних структур для швидкого та раціонального управління проблемами ветеранів АТО, рекомендовано створити координаційну групу та групу фахового аудиту результатів протезування та нейрореабілітації. Запропонувати до складу експертних комісій ввести фахівців-експертів з даних питань, а роботу самих комісій оцінювати за остаточним результатом досягненого відновлення функцій та мінімізації проявів інвалідизації та наростання проявів залишкової непрацездатності. Всі зміни в динаміці вносити в зведену базу даних для аудиту ефективності реабілітаційних заходів та управлінських рішень щодо розпорядження фінансами. • Враховуючи негативних досвід розпорошення інформації при пошуку клінік для лікування та реабілітації ветеранів АТО за кордоном, рекомендовано створити робочу групу з медичного туризму для оптимального підбору клініки та відслідковування результатів отриманого лікування та реабілітації. Враховуючи специфіку бюрократичних чинників, виробити спільний алгоритм для отримання дозволів на реабілітацію за кордоном. Запропонувати асоціації з медичного туризму долучитися до роботи цієї групи. • Для успішної реалізації проекту необхідна системна роботи з ветеранами воєн та АТО, вироблення спільної політики ДЕРЖАВА + ПРИВАТНІ ІНСТИТУЦІЇ щодо постраждалих в АТО, створення єдиного інформаційно – координаційного центру, присутність фахівців експерт-рівня в Громадській та експертній радах при Мінсоцполітики та МОЗ. ІІІ. Відновлення якості життя постраждалих в АТО можливе за таких умов: • Комплексної реабілітації постраждалих від військового часу до мирного життя; • Надання високоспеціалізованої довготривалої медичної допомоги та реабілітації; високоспеціалізованої довготривалої медичної допомоги та реабілітації поранених в АТО, орієнтованої на сталий кінцевий результат – повернення якості життя; • Консолідації всіх реабілітаційних закладів, які відновлюють постраждалих в АТО з метою науково обґрунтованого коучингу (наставництва) лікарів-фахівців експерт-рівня для формування та налагодження узгодженої роботи реабілітаційних команд, централізації наявних наукових технологій в Україні та світі, щоб провести якісну реабілітацію; • Проведення якісної реабілітації на медичному, побутовому, родинному, соціальному та професійному рівнях з метою уникнення аутизації, депресії, соціальної депривації та алкоголізації постраждалих в АТО, профілактики критичних станів; • Поміркованої централізації державного управління в процесі аудиту, раціоналізація документообігу та фінансування процесів протезування та реабілітації з роботою на кінцевий результат та фаховим психоневрологічно-реабілітаційним коучингом поступальності етапів відновлення постраждалих в АТО, децентралізації та самостійності в роботі реабілітаційних центрів, основна оцінка роботи яких повинна бути пов’язана з оцінкою результату відновлення навичок самообслуговування та залишкової працездатності, поступового покращення якості життя постраждалих в АТО та їх поверненням до активного мирного життя; • Гарантування рівності доступу до реабілітаційних заходів для усіх громадян, постраждалих в АТО, їх родичів, з метою відновлення та нормалізації психоемоційного та інтелектуального рівня розвитку особистості, мінімізації фізичних вад та максимально можливого відновлення самостійної рухової активності шляхом електронного протезування кукс кінцівок, створення технологій для вилучення дрібних чисельних осколків на поверхні тіла, підтримка з боку держави поранених учасників АТО, котрі мають бажання продовжити освіту чи пройти перекваліфікацію, з доступом до вищої освіти; • Збільшення державного фінансування та водночас встановлення повної прозорості та підзвітності щодо використання бюджетних коштів та звітування про досягнений результат; • Навчання фахівців-психологів роботі з кризовими станами постраждалих від військових дій, жертвами катувань та полону, коучингу постраждалих, супервізії для фахівців, навчання навикам коучингу психологів. ІY. Проблеми реабілітаційного процесу в Україні. • Розглянути можливість створення інвестиційно-фінансового напрямку для допомоги державі у раціональному поетапному фінансуванні реабілітаційно-протезувального процесу як довготривалого процесу на результат – відновлення рухових функцій та пластики руху, використання залишкової працездатності ветеранів АТО для поповнення трудових ресурсів країни та зменшення інвалідизації населення України. • Ширше застосовувати психологічні техніки переконання та мотивації, психоедукацію у процесі реабілітації ветеранів АТО та адаптації до мирного життя. Створити передумови для залучення поранених військових до продовження роботи у військових підрозділах в тилу, адаптовуючи їх фахові знання та залишкову працездатність до мирного працевлаштування. • В психонейрореабілітаційний процес бажано індивідуально включати фармакологічний супровід психокорегуючими засобами з метою мінімізації ураження мозку в результаті пережитого гострого та хронічного тривалого стресу, черепно-мозкових та контузійних баротравм. Головна мета медичного супроводу повинна бути спрямована на результат – психологічне одужання та максимально можливе відновлення нейродинаміки мозку в фізіологічних діапазонах норми. • Враховуючи поетапність та довготривалий процес відновлення рухової активності після протезування, рекомендувати провести окремий круглий стіл з проблем протезування, термінів первинного протезування з моменту ампутації та напрацювати алгоритми індивідуального плану протезування та рухової реабілітації на вітчизняних підприємствах та за відсутності можливостей в Україні – етапне складне протезування проводити за кордоном. • Рекомендовано створити групу аудиту ефективності протезування та поетапної реабілітації ветеранів АТО з розподілом відповідальності за кінцевий результат протезування між протезувальним підприємством, реабілітаційним центром, фінансовим органом – розпорядником коштів та інноваційними підприємствами, здатними прискорити результат реабілітації та повернення постраждалих до самообслуговування та самореалізації в трудовій фаховій діяльності. Y. Організаційно-координаційна структура проекту • Запропоновано створити в рамках проекту дорадчий орган – координаційну раду. • Інформаційна складова проекту. Проблеми поінформованості населення. Якість та мобільність протезів. Зв’язок з організаціями, які мають бази даних чи створення свого підрозділу. • Створити організаційні структури, які б реалізовували даний проект, формувати штатний розпис, управлінські алгоритми вирішення оргпитань. • Проект підходу до подальшої роботи організації типу медичного кластера з формуванням постійно діючих робочих груп за певними напрямками діяльності. Для успішної роботи проекту необхідне створення координаційних груп у різних напрямках та спеціалізованих робочих груп з горизонтальним та вертикальним принципом управління та взаємодії. Основним правилом їх роботи має стати робота на кінцевий результат. • Знайшла схвалення пропозиція залучення студентів реабілітаційних факультетів до роботи в реабілітаційних командах під керівництвом досвідчених фахівців та виконання студентами рутинної психологічної, реабілітаційної роботи, освоєння на практиці сучасних технологій реабілітації. Поступила попозиція звернутися до ректорів відповідних ВУЗів з пропозицією змінити формат дипломних та курсових робіт з теоретичного плагіату на практичні прикладні роботи за результатами реабілітації бійців АТО. В результаті роботи І та ІІ Круглих столів вималювалася необхідність в створенні робочих груп, які б займалися відповідними питаннями. Орієнтовна схема даного розподілу груп.
Група створення баз даних: - Центрів реабілітації в Україні та за кордоном, готових прийняти на реабілітацію бійців, вартість реабілітації та перелік можливих послуг - Базу інформування учасників АТО про їх можливості і права - Центрів психологічної допомоги учасників АТО - Центрів професійної підготовки психологів для роботи з учасниками АТО - Центрів професійної підготовки, перепідготовки, пошуку місць зайнятості для бійців АТО - Волонтерських організацій, їх специфіки - Студентів та інтернів (реабілітологів та лікарського фаху), що можуть долучитися до процесів в сфері реабілітації (а також профільних факультетів, університетів) Група комплексної реабілітації - Медичної - Фізичної - Психологічної - Професійної Учасники: лікарі, реабілітологи, психологи, державні представники, представники центрів зайнятості. На базі групи має бути створена Координаційна Рада, що забезпечує швидке реагування та прийняття оптимальних рішень щодо допомоги та реабілітації бійців, зокрема збір коштів на лікування, підбір центру реабілітації, підбір протеза/ортеза, підбір психологічної допомоги (при необхідності), допомога в пошуку робочого місця. Група з питань протезування та ортезування: - Представники науково-дослідних інститутів YI. Вітчизняні інноваційні підходи до формування вітчизняних нейрореабілітаційних та протезувальних технологій. Проект резолюції учасниками 1-го та 2-го круглих столів «Повернемо якість життя пораненим в АТО» на засіданні 27 листопада 2014 року прийнято одноголосно, доповнено та відкореговано на засіданні Круглого столу 25 грудня 2014 року та в процесі он-лайн обговорень протягом грудня 2014 – січня 2015 року. 12 січня 2015 року м. Київ Науковий керівник проекту, Керівник проекту з адміністративно-організаційної роботи А.А. Ромашко
|
