Зведена резолюція круглих столів, проведених 27.11.2014 та 25.12.2014 рр. в рамках народного проекту «Живи, солдате!»

25 грудня 2014 року у приміщенні ГУАМ відбувся круглий стіл на тему «Реалізація

проблем комплексної нейрореабілітації та протезування для ветеранів АТО».

Ініціативна група проекту «Живи, солдате!» висловлює вдячність усім учасникам круглого столу за те, що ви не байдужі до загальнонаціональної проблеми та усіма силами намагаєтесь знайти вихід із нелегкої ситуації.

За результатами обговорення нагальних проблем учасники круглого столу, а саме: фахівці з питань практичної медицини, медичної науки, психології, реабілітації, волонтери, фахівці-експерти з психонейрореабілітації та представники державних органів влади, громадських організацій та приватних підприємств дійшли висновку про важливість та нагальність вирішення актуальної проблеми для нашого суспільства – повернення якості життя пораненим та постраждалим в АТО.

До обговорення даної проблеми долучилися фахівці-експерти та представники військових шпиталів, реабілітаційних центрів, лікарі та медпрацівники, мережа спортивних центрів Sportlife, народні депутати України, представники реабілітаційних центрів та військових госпіталів, Київської держадміністрації, представники протезувальних підприємств, бійці АТО, керівники волонтерських рухів.

Нагальні проблеми, які вималювалися під час проведення Круглих столів:

І. Учасники АТО потребують комплексного підходу до реабілітації. Дана реабілітація включає певні напрями та виокремлює певні проблеми, які наявні сьогодні в реабілітаційному процесі:

1. Медичної, фізичної реабілітації:
У цій сфері є наступні проблеми:
– Координації бійців і швидкості прийняття рішення: де проходитимуть реабілітацію, протезування. Відсутність баз даних самих бійців з їх проблемою, центрів реабілітації, готових його прийняти.
– Проблематика фінансування складного протезування бійців
– Проблематика відсутності вітчизняних протезів, вимушеність проходити протезування та реабілітацію за кордоном
– Проблематика подальшого обслуговування закордонних протезів
– Слабке залучення студентів до даної проблеми і їх підготовки на реальних місцях. За відсутності такого координаційного органу, можна його створити. Він би вів спілкування з центрами реабілітації та відстежував можливість проходження там практики студентів та акумулював би кращі практики, кращий досвід. 
– Відсутність інформування бійців і учасників АТО про можливості реабілітації та протезування.

2. Психологічної реабілітації.
Тут є проблеми:
– Наявність занадто малої кількості реально підготовлених психологів.
– Відсутність єдиного контролю за даним процесом психологічної допомоги, підготовки кадрів, аналізу їх роботи, навіть в самих центрах. В Резолюції КС МОЗ (01.12.14) винесено завдання з аналізу питання створення центрів психологічної допомоги ветеранам АТО.

3. Сімейно-родинної та соціально-професійної реабілітації.

Сьогодні не існує злагодженого послідовного лікувально-реабілітаційного менеджменту постраждалих в АТО на етапі фронт – госпіталь – тил – працевлаштування – самореалізація, наростають проблеми дезадаптації постраждалих в сім’ях, руйнуються родини.

Після отримання інвалідності складно знову влаштуватися на роботу. Для цього держава повинна давати гарантії учасникам АТО.

У зв’язку з цим звертаємося до громадян України, державних органів, політичних партій з пропозицією щодо конкретної роботи з вирішення питань довготривалої психонейрореабілітації постраждалих, поранених в АТО та переселенців із зони АТО, як осіб, у яких наявні ознаки посттравматичного стресового синдрому, численні комбіновані тілесні травми від вогнепальної зброї, дифузного поранення осколками від снарядів, баротравми та механічної травми тіла, а також психологічні травми.

Динаміка розвитку проблеми в цифрах і фактах:
Станом на 27.11.2014 року:
Понад 60 осіб потребують протезування однієї або декількох кінцівок. 
Понад 300 осіб потребують психологічно-психіатричного супроводу. 
Практично всі комбатанти або постраждалі від бойових дій в АТО потребують тривалої психологічної реабілітації.

Станом на 25.12.2014 року:
В результаті військових дій зростає чисельність ампутантів, на сьогодні це вже понад 70 осіб, які потребують протезування. Зараз учасників АТО станом на 25.1.22014 року – 6134.

Згідно прогнозів близько 70 тис. осіб потребуватимуть психологічного-реабілітаційного супроводу. Зростає проблема в кількості та якості психологічних та реабілітаційних фахівців для надання ефективної та адекватної допомоги. Тому запропоновано підготовка психологів а державний кошт, підготовка постанови про нові спеціальності на рівні МОЗ та МОН та приведення у відповідність світовим стандартам спеціальності реабілітолог, яка й досі не легалізована в Україні в кваліфікаційному переліку професій.

Специфіка посттравматичного стресового розладу полягає в глибинних змінах в роботі мозку, які проявляються глибокими розладами сну, головними болями, психо-емоційними розладами, частими скритими депресивними станами та ін., що потребує індивідуального (персоніфікованого) комплексного підходу до психонейрореабілітаційного процесу.

ІІ. Системний підхід до вирішення проблеми ветеранів АТО на національному рівні.
Учасники круглого столу «Повернемо якість життя пораненим в АТО» погоджуються, що існуючі сьогодні різноманітні точкові проекти громадськості є спробами локального ситуативного вирішення проблеми і часто носять поверхневий характер. 
Ми вважаємо, що потрібна консолідація ідей, проектів, напрямків, асоціацій для раціонального використання коштів, реальної адресної допомоги пораненим в АТО і водночас професійного коучингу та професійного реабілітаційного аудиту на етапах відновлення здоров’я та якості життя кожного з учасників АТО. 
Однак, ситуація, яка склалася сьогодні в країні, небезпечна саме комбінованістю патології, потребою консолідованого мультидисциплінарного підходу до нестандартного вирішення наявних проблем, високою коморбідністю наявних патологій, які є загрозливими для майбутнього країни – тотальної інвалідизації та психопатизації населення.

Ми переконані, що від розвитку належного рівня нейрореабілітаційної служби, об’єднання фахівців експертного рівня для коучингу всіх реабілітаційних центрів та консультування медико-реабілітаційних бригад, в складних для лікувальної тактики випадках, та періодичного моніторингу результатів роботи, які досягнуті реабілітаційними командами, залежить кінцевий результат – відновлення постраждалих в АТО, як вагомої частки потенційного працездатного трудового ресурсу. Сьогоднішня робота медико-реабілітаційних команд повинна бути спрямована на повернення постраждалих в АТО до мінімізації інвалідизації та поетапного налагодження процесів працевлаштування та фінансового самоутримання, що надзвичайно важливо для майбутнього України в цілому.

Учасники круглого столу закликають до аргументованого та осмисленого обговорення стратегії відновлення фізичного, інтелектуального, соціального та професійного рівня постраждалих в АТО. Ми пропонуємо створення цілісної системи моніторингу цих змін, залучення до роботи та навчання, використання залишкових резервів працездатності та соціалізації комбатантів у мирне життя. Ми наполягаємо на розвитку стратегії підвищення якості життя учасників АТО, в якій би раціонально враховувалися інтереси самообслуговування, родинної адаптації, соціалізації, професійної реабілітації та необхідної перекваліфікації та самореалізації кожної особистості.

• Спільними зусиллями державних органів, фахівців-медиків та громадських організацій, асоціації медичного туризму та бізнесу напрацювати алгоритми швидкого реагування на вирішення проблем поранених та ветеранів АТО щодо оптимально ефективної лікувальної та психонейрореабілітаційної тактики без затягування термінів узгодження дій та фінансування з боку державних органів, особливого бачення родичів та суб’єктивного підходу хворого (постраждалого) до тактики вирішення власних проблем.

• Запропонувати хворому, його рідним та команді медиків, реабілітологів єдину схему співпраці: ХВОРИЙ + РОДИЧІ (БАТЬКИ) + ЛІКАРІ + ДЕРЖАВА + ВОЛОНТЕРИ + МЕЦЕНАТИ = ЄДИНА КОМАНДА = СПІЛЬНА РОБОТА НА КІНЦЕВИЙ ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ. Розробити алгоритми поетапної нейрореабілітації з поступовим виходом у сімейний варіант психологічної допомоги (на прикладі досвіду В’єтнаму, Афганістану та мирних місій ООН) з метою родинної та соціальної адаптації до мирного життя та працевлаштування. Крім пропозиції бійцю про протезування, відпрацювати алгоритми переконання та пояснення значення поетапного протезування та постійного нейрореабілітаційного процесу до повного відновлення пластики руху та поступового розширення сфер трудової активності з метою мінімізації проявів поведінкових девіацій та профілактики постстресової алкоголізації, психопатизації та асоціальних поступків. Водночас поступове працевлаштування дозволить мінімізувати витрати на оплату інвалідності, мотивуючи ветеранів до праці та самореалізації.

• Враховуючи великих обсяг інформації та необхідність швидкого реагування, потребу в координуванні роботи різноманітних структур для швидкого та раціонального управління проблемами ветеранів АТО, рекомендовано створити координаційну групу та групу фахового аудиту результатів протезування та нейрореабілітації. Запропонувати до складу експертних комісій ввести фахівців-експертів з даних питань, а роботу самих комісій оцінювати за остаточним результатом досягненого відновлення функцій та мінімізації проявів інвалідизації та наростання проявів залишкової непрацездатності. Всі зміни в динаміці вносити в зведену базу даних для аудиту ефективності реабілітаційних заходів та управлінських рішень щодо розпорядження фінансами.

• Враховуючи негативних досвід розпорошення інформації при пошуку клінік для лікування та реабілітації ветеранів АТО за кордоном, рекомендовано створити робочу групу з медичного туризму для оптимального підбору клініки та відслідковування результатів отриманого лікування та реабілітації. Враховуючи специфіку бюрократичних чинників, виробити спільний алгоритм для отримання дозволів на реабілітацію за кордоном. Запропонувати асоціації з медичного туризму долучитися до роботи цієї групи.

• Для успішної реалізації проекту необхідна системна роботи з ветеранами воєн та АТО, вироблення спільної політики ДЕРЖАВА + ПРИВАТНІ ІНСТИТУЦІЇ щодо постраждалих в АТО, створення єдиного інформаційно – координаційного центру, присутність фахівців експерт-рівня в Громадській та експертній радах при Мінсоцполітики та МОЗ.
Учасники круглого столу переконані, що сьогодні в Україні є передумови для проведення логічних структурних змін в організації, управлінні, розпорядженні фінансами та одночасному аудиті результату по протезній та реабілітаційній ефективності використаних коштів для відновлення якості життя постраждалих в АТО. 
Задля цього потрібне об’єднання всіх небайдужих громадян, державних структур, громадських та приватних організацій, медично-реабілітаційного кадрового потенціалу та наукоємних підприємств в єдиному проекті із спільною кінцевою метою – комплексне гармонійне відновлення особистості з поступовим поетапним переходом від статусу постраждалих в АТО до самодостатніх працездатних трудових ресурсів, здатних працювати на благо держави Україна.

ІІІ. Відновлення якості життя постраждалих в АТО можливе за таких умов:

• Комплексної реабілітації постраждалих від військового часу до мирного життя;

• Надання високоспеціалізованої довготривалої медичної допомоги та реабілітації; високоспеціалізованої довготривалої медичної допомоги та реабілітації поранених в АТО, орієнтованої на сталий кінцевий результат – повернення якості життя;
• Диференційоване застосування інтелектуальних електронних протезів для формування навиків самообслуговування в поранених бійців АТО;
• Відновлення здоров’я та якості життя бійців АТО;
• Формування та реалізація психонейрореабілітаційних програм лікування посттравматичного стресового розладу;
• Організації індивідуально орієнтованої корекції судинних розладів мозку, кінцівок, культі;

• Консолідації всіх реабілітаційних закладів, які відновлюють постраждалих в АТО з метою науково обґрунтованого коучингу (наставництва) лікарів-фахівців експерт-рівня для формування та налагодження узгодженої роботи реабілітаційних команд, централізації наявних наукових технологій в Україні та світі, щоб провести якісну реабілітацію;

• Проведення якісної реабілітації на медичному, побутовому, родинному, соціальному та професійному рівнях з метою уникнення аутизації, депресії, соціальної депривації та алкоголізації постраждалих в АТО, профілактики критичних станів;
• Створення можливостей для проведення наукових та статистичних досліджень в реабілітаційних закладах для постраждалих в АТО, з метою моніторингу комплексних змін в стані здоров’я постраждалих в АТО та проведення активного менеджменту на використання залишкової працездатності;

• Поміркованої централізації державного управління в процесі аудиту, раціоналізація документообігу та фінансування процесів протезування та реабілітації з роботою на кінцевий результат та фаховим психоневрологічно-реабілітаційним коучингом поступальності етапів відновлення постраждалих в АТО, децентралізації та самостійності в роботі реабілітаційних центрів, основна оцінка роботи яких повинна бути пов’язана з оцінкою результату відновлення навичок самообслуговування та залишкової працездатності, поступового покращення якості життя постраждалих в АТО та їх поверненням до активного мирного життя;

• Гарантування рівності доступу до реабілітаційних заходів для усіх громадян, постраждалих в АТО, їх родичів, з метою відновлення та нормалізації психоемоційного та інтелектуального рівня розвитку особистості, мінімізації фізичних вад та максимально можливого відновлення самостійної рухової активності шляхом електронного протезування кукс кінцівок, створення технологій для вилучення дрібних чисельних осколків на поверхні тіла, підтримка з боку держави поранених учасників АТО, котрі мають бажання продовжити освіту чи пройти перекваліфікацію, з доступом до вищої освіти;

• Збільшення державного фінансування та водночас встановлення повної прозорості та підзвітності щодо використання бюджетних коштів та звітування про досягнений результат;

• Навчання фахівців-психологів роботі з кризовими станами постраждалих від військових дій, жертвами катувань та полону, коучингу постраждалих, супервізії для фахівців, навчання навикам коучингу психологів.
Учасники круглого столу переконані, що в умовах нестабільної ситуації в Україні та проведення військових дій, обов’язком кожного громадянина є посильна фахова допомога постраждалим в АТО, а стратегічним завданням держави – поступове повернення постраждалих в АТО від статусу інвалідів до статусу дієздатного та працездатного населення.

ІY. Проблеми реабілітаційного процесу в Україні.
Зміни в реабілітаційній службі, які сьогодні відбуваються на місцевому рівні є вкрай необхідними та нагальними для відновлення фізичного та психічного здоров’я народу України в результаті військових дій, як на рівні групових занять, так і на індивідуальному рівні, однак потребують комплексних підходів до реабілітаційного процесу. Комплексний підхід має за мету формування гармонійної особистості та уникнення примітивізації роботи реабілітологів та ятрогеній, оскільки патологія, з якою сьогодні зустрічаються реабілітаційні команди є надзвичайно важкою, а в Україні лише поодинокі фахівці мають досвід роботи з такими станами. 
Натомість проект «Повернемо якість життя пораненим в АТО» передбачає консолідацію знань, умінь, досвіду та інновацій в різних галузях медицини, реабілітології, психіатрії та психології, протезування та курортології на рівні науково обґрунтованих індивідуальних підходів до комплексного відновлення здоров’я та працездатності постраждалих в АТО.

• Розглянути можливість створення інвестиційно-фінансового напрямку для допомоги державі у раціональному поетапному фінансуванні реабілітаційно-протезувального процесу як довготривалого процесу на результат – відновлення рухових функцій та пластики руху, використання залишкової працездатності ветеранів АТО для поповнення трудових ресурсів країни та зменшення інвалідизації населення України.

• Ширше застосовувати психологічні техніки переконання та мотивації, психоедукацію у процесі реабілітації ветеранів АТО та адаптації до мирного життя. Створити передумови для залучення поранених військових до продовження роботи у військових підрозділах в тилу, адаптовуючи їх фахові знання та залишкову працездатність до мирного працевлаштування.

• В психонейрореабілітаційний процес бажано індивідуально включати фармакологічний супровід психокорегуючими засобами з метою мінімізації ураження мозку в результаті пережитого гострого та хронічного тривалого стресу, черепно-мозкових та контузійних баротравм. Головна мета медичного супроводу повинна бути спрямована на результат – психологічне одужання та максимально можливе відновлення нейродинаміки мозку в фізіологічних діапазонах норми.

• Враховуючи поетапність та довготривалий процес відновлення рухової активності після протезування, рекомендувати провести окремий круглий стіл з проблем протезування, термінів первинного протезування з моменту ампутації та напрацювати алгоритми індивідуального плану протезування та рухової реабілітації на вітчизняних підприємствах та за відсутності можливостей в Україні – етапне складне протезування проводити за кордоном.

• Рекомендовано створити групу аудиту ефективності протезування та поетапної реабілітації ветеранів АТО з розподілом відповідальності за кінцевий результат протезування між протезувальним підприємством, реабілітаційним центром, фінансовим органом – розпорядником коштів та інноваційними підприємствами, здатними прискорити результат реабілітації та повернення постраждалих до самообслуговування та самореалізації в трудовій фаховій діяльності.

Y. Організаційно-координаційна структура проекту
Учасники круглого столу пропонують усім небайдужим долучитися до соціального проекту повернення якості життя поранених в АТО з консолідації зусиль держави та громадськості для реалізації цього загальнонаціонального проекту, який отримав назву «Живи, солдате!».

• Запропоновано створити в рамках проекту дорадчий орган – координаційну раду.

• Інформаційна складова проекту. Проблеми поінформованості населення. Якість та мобільність протезів. Зв’язок з організаціями, які мають бази даних чи створення свого підрозділу.

• Створити організаційні структури, які б реалізовували даний проект, формувати штатний розпис, управлінські алгоритми вирішення оргпитань.

• Проект підходу до подальшої роботи організації типу медичного кластера з формуванням постійно діючих робочих груп за певними напрямками діяльності. Для успішної роботи проекту необхідне створення координаційних груп у різних напрямках та спеціалізованих робочих груп з горизонтальним та вертикальним принципом управління та взаємодії. Основним правилом їх роботи має стати робота на кінцевий результат.

• Знайшла схвалення пропозиція залучення студентів реабілітаційних факультетів до роботи в реабілітаційних командах під керівництвом досвідчених фахівців та виконання студентами рутинної психологічної, реабілітаційної роботи, освоєння на практиці сучасних технологій реабілітації. Поступила попозиція звернутися до ректорів відповідних ВУЗів з пропозицією змінити формат дипломних та курсових робіт з теоретичного плагіату на практичні прикладні роботи за результатами реабілітації бійців АТО.

В результаті роботи І та ІІ Круглих столів вималювалася необхідність в створенні робочих груп, які б займалися відповідними питаннями.
В кожній групі необхідно створити Координаційну Раду, яка проводитиме організаційну роботу групи, формуватиме звіти та збиратиме дані. 
«Горизонтальна» полягає в розподілі груп відповідно до напрямків реабілітації бійців: медичної, фізичної, психологічної та професійної.

Орієнтовна схема даного розподілу груп.

«Вертикальна» полягає у розподілі груп по організаційній ланці.

Група створення баз даних:

-          Центрів реабілітації в Україні та за кордоном, готових прийняти на реабілітацію бійців, вартість реабілітації та перелік можливих послуг

-          Базу інформування учасників АТО про їх можливості і права

-          Центрів психологічної допомоги учасників АТО

-          Центрів професійної підготовки психологів для роботи з учасниками АТО

-          Центрів професійної підготовки, перепідготовки, пошуку місць зайнятості для бійців АТО

-          Волонтерських організацій, їх специфіки

-          Студентів та інтернів (реабілітологів та лікарського фаху), що можуть долучитися до процесів в сфері реабілітації (а також профільних факультетів, університетів)

Група комплексної реабілітації

-          Медичної

-          Фізичної

-          Психологічної

-          Професійної

Учасники: лікарі, реабілітологи, психологи, державні представники, представники центрів зайнятості.

На базі групи має бути створена Координаційна Рада, що забезпечує швидке реагування та прийняття оптимальних рішень щодо допомоги та реабілітації бійців, зокрема збір коштів на лікування, підбір центру реабілітації, підбір протеза/ортеза, підбір психологічної допомоги (при необхідності), допомога в пошуку робочого місця.

Група з питань протезування та ортезування:

- Представники науково-дослідних інститутів
- Представники вітчизняних та закордонних виробників протезно-ортопедичних виробів
- Представники державних служб, фонду соціального захисту інвалідів
- Представники університетів, зокрема викладацький склад, аспіранти, студенти, що можуть долучитися до розробки вітчизняних протезів та ортезів
- Представники реабілітаційних центрів, військових госпіталів, що надаватимуть інформацію про актуальні моделі виробів та потреби в технічному забезпеченні реабілітації
На базі групи має бути створена Координаційна Рада, що акумулюватиме обмін інформацією, створенням відповідних звітів, реєстрів, баз даних, підключенням необхідних спеціалістів до процесів розробки. До функцій групи також входитиме підбір протезів/ортезів для бійців.

YI. Вітчизняні інноваційні підходи до формування вітчизняних нейрореабілітаційних та протезувальних технологій. 
• Створити інноваційну групу з розробки медичних технологій для потреб реабілітації ветеранів АТО із залученням кафедр медичного приладобудування, медичних технологій та реабілітації, дотичних до цього напрямку кафедр медтехніки в університетах та медичних і технічних ВУЗах України. 
• Обговорити з керівництвом НАН України та технічним парком при НТУУ «КПІ» можливість створення інноваційної групи для налагодження виробництва вітчизняних сучасних технологічних систем для психонейрореабілітації, протезування та інших необхідних нових технологій, які б працювали на кінцевий результат – одужання постраждалих в АТО. 
• Запропоновано долучати студентів-медиків та інтернів до роботи з ветеранами АТО в реабілітаційному процесі із перенесенням часткової відповідальності їх участі в загальному кінцевому результаті. 
• Рекомендовано створити спеціалізовану групу зі щелепно – лицьової хірургії та косметичної пластики для мінімізації вад м’яких тканин, нервово-м’язевого апарату та лицевого черепа. Слід переглянути термін «Пластична косметологія» щодо питань відновлення лицевого черепа та міміки обличчя. Це – комплексна проблема.
• Надзвичайно важливим є раціональне працевлаштування ветеранів та постраждалих в АТО, виходячи з їх обмежених можливостей щодо працездатності. Для заохочення створення робочих місць для інвалідів необхідна система пільгового оподаткування для роботодавців, які не просто формують нові робочі місця для інвалідів «для галочки», а забезпечують розвиток особистості та кар’єрний ріст.

Проект резолюції учасниками 1-го та 2-го круглих столів «Повернемо якість життя пораненим в АТО» на засіданні 27 листопада 2014 року прийнято одноголосно, доповнено та відкореговано на засіданні Круглого столу 25 грудня 2014 року та в процесі он-лайн обговорень протягом грудня 2014 – січня 2015 року.

12 січня 2015 року м. Київ

Науковий керівник проекту, 
керівник Наукового центру «Верітас», 
чл.-кор. АТН України, д.мед. наук 
У.Б. Лущик

Керівник проекту з адміністративно-організаційної роботи

А.А. Ромашко